Журнал "Паперове моделювання" No254. Генуезький пінк

Тип: Пінк

Серія: Градянський флот

Країна: Італія, кінець XVIII — початок XIX вв.

Масштаб: 1:100

Об'єм:  22 х А4

Пінк або пінка (від фр. Pinque — плоскодонне вітрильне судно та нім. Pinke — вантажне судно) — дво- або тримаскове вітрильне судно з косими латинськими або прямими вітрилами. Використовувалася з XVII століття флотами морських держав для розвідки та крейсерських операцій. Водозміщення від 50 до 200 тонн. Озброїлися гладкодульної артилерією калібру 4-8 фунтів (до 20 гармат). У військовому флоті не отримали широкого застосування й навіть у ролі розвідувальних і легких транспортних кораблів уатажок таких типів кораблів, як-от шлюп, флейт і яхта. У складі Російського флоту суда цього класу з'явилися під час Північної війни. Залежно від розміру могли нести до 38 гармат. Використовувалися для перевезення вантажів і підвезення провіанта та боєприпасів на суді ескадр, а також для розвідки та крейсерських операцій. Для потреб російського флоту пінки будувалися до 1780-х років, за винятком одного пінка, побудованого для Кабійської флотилії 1839 року.